Очі туманить ядуча сльоза,
Руки скувала утома,
Палить їй душу афганська гроза —
Син не вернувся додому.
В неї він був ясночолий, як світ,
Сонячно так усміхався,
Ще й двадцяти не було йому літ,
Юним навік і зостався...15 лютого в приміщенні актового залу школи відбувся захід приурочений даті виведення військ з Афганістану. Ми вкотре пам’яттю та серцем повернулись в ті жахливі часи десятирічної війни, яка залишила по собі смуток та сльози матерів, безліч могил та скалічені душі тих, хто витримав пекло війни. Згадаймо історію. Війна в Афганістані тривала з 25 грудня 1979 по 15 лютого1989 рр. Сторони: СРСР, ДР Афганістан – Афганські моджахеди. Людські втрати становили мільйони осіб військових, тисячі мирних жителів.Ми також згадали наших односельчан, які мужньо та достойно захищали мирний афганський народ і пом’янули хвилиною мовчання тих, хто навіки залишиться на чужині.