Людська пам’ять… Вона має свої межі. Людина може забути щось, однак усі не можуть забути все. Окрім індивідуальної пам’яті, є пам’ять колективна, народна, загальнолюдська.

Все далі і далі відходить від нас та далека, жахлива війна, яка принесла стільки горя на українську землю, насіяла розпачу та біди, змінила історію народів.

Ми не повинні, не маємо права забути те, що відбулося багато років тому: якою ціною завойовано мир, чому нам пощастило народитися вільними людьми, кому ми повинні дякувати за це…

 Велика вдячність усім, хто кував Перемогу, пам’ять про цих людей ми пронесемо у своїх серцях через усе життя. Тож пам’ятаймо про все і про всіх! Вічна Слава героям!